Таїнство виробництва килима

Ми живемо в час фантастичних швидкостей і змін. Хмарочоси будуються за кілька тижнів, автомобілі збираються за кілька хвилин, на збирання комп’ютерів витрачаються секунди. Проте є процеси, які впродовж тисячоліть залишаються незмінними – їх неможливо прискорити – народження дитини, зростання дерев, дозрівання й витримка вина.

Те саме стосується килимів ручної роботи – на їх виготовлення потрібен час, щонайменше, три-шість місяців.

Килим ручної роботи

Таїнство створення килима ручної роботи – це природний і тривалий процес, а техніка його плетіння виникла ще на початках людської цивілізації близько 4 тисяч років тому на півдні Туркменістану, й мало змінилася з того часу. Попри те, що зараз існує масове промислове виробництво килимів, як із натуральних, так і з синтетичних матеріалів, килими handmade користуються сталим попитом.

Популярність килимів ручної роботи зумовлена їх унікальністю, екологічністю, живою енергетикою, особливою чуттєвою красою, повторити які й досі неспроможна жодна машина. Крім того, в наш час можливість купити килим ручної роботи – це можливість доторкнутися до традиційної культури й філософії килимарства, таїнств Сходу, можливість відчути ритм, музику й гармонію в плетіннях і мереживах.

Сьогодні килими ручної роботи мають чимало різновидів:

• індійські;
• перські (іранські);
• туркменські;
• китайські;
• турецькі;
• українські;
• молдавські;
• афганські;
• узбецькі.

Етапи виробництва килимів ручної роботи

Дизайн килимів

Створення килима починається з ідеї чи задуму дизайну килима. Усі дизайни килимів можна розділити на дві великі групи:

• традиційні;
• сучасні.

У традиційних килимах дизайн не змінювався упродовж багатьох століть. При цьому можуть модифікуватися лише колір й окремі елементи. До таких килимів ручної роботи належать кашмірські, джайпурські, перські та інші класичні дизайни.

Над створенням сучасних килимів працюють цілі команди професійних художників, дизайнерів та килимових кутюр’є. Через це сучасні килими називають ще дизайнерськими. За малюнком художника дизайнер створює килимову карту, або так звану килимову матрицю й перекладає її мовою, зрозумілою для ткачів килимів.

Килим ручної роботи

Види килимів

Килими ручної роботи розрізняються за матеріалами, з яких їх виготовляють:

• килими з вовни (вовняні килими);
• килими з шовку (шовкові килими);
• килими із льону (лляні килими);
• килими з віскози (віскозні килими);
• килими з волокон бамбуку (бамбукові килими);
• килими з волокон евкаліпту (килими із тенселю);
• килими з кропиви (кропив’яні килими).

Найкрасивішими виглядають килими, при виготовленні яких використовували поєднання різних матеріалів.

Килим із вовни з віскозою

Килими з вовни

Як правило, для килимів ручної роботи використовують новозеландську, тибетську чи перську овечу вовну. Кожен із видів шерсті має свої особливості й властивості. Щоб виготовити елітний килим, традиційно використовують овечу вовну – вона тонша й м’якша за структурою, легко фарбується. Натомість верблюжа чи козяча вовна використовується доволі рідко, оскільки є більш жорсткою, а пряжа з неї виходить більш груба. Із такої пряжі виготовляють, здебільшого, килими кочівників, що мають невисоку якість. Значно частіше верблюжу чи козину бавовну додають до овечої вовни, щоб додати їй ворсу блиску.

Залежно від географічного регіону, при виготовленні килимів використовують вовну різного походження. Наприклад, іранські селяни тримають велику кількість отар овець, тож перські килими з Ірану складаються, здебільшого, з місцевої сировини. А індійські та пакистанські ткацькі мануфактури завозять овечу вовну з Австралії та Нової Зеландії. Новозеландська вовна відрізняється високою якістю й вважається найкращою на ринку.

Якість вовни залежить від низки факторів:

• вік тварини (у молодих ягнят вовна тонша й міцніша, ніж у дорослих овець);
• час стрижки вовни (найбільш цінна вовна зістрижена восени);
• частина тіла, звідки була зістрижена вовна (найтонша вовна росте на спині й навколо шиї);
• місце проживання й порода вівці (вовна овець, які пасуться на високогірних пасовиськах більш блискуча, оскільки містить вищий відсоток ланоліну).

Прядіння

Традиційно вовну промивали річковою водою, а просушували на сонці. Потім вовну розчісують, видаляючи бруд, а далі прядуть вручну на спеціальному колесі й змотують у мотки в бухту. Найкраща пряжа виходить із 5-7 ниток, спряжених вручну.

 Фарбування

Вовна фарбується в більше, ніж 3000 відтінків натуральними барвниками. Красивий синій колір дає індиго, червоний – корінь марени, хна, шкірка граната, куркума, чай, шкаралупа волоського горіха, подекуди й хітинові панцирі деяких комах.

Із такими фарбами якісно зроблений килим не потускніє з часом і покаже себе з позитивного боку в процесі експлуатації.

Для погодження кольору килима із замовником дизайнери використовують міжнародну систему кольорів ARS Color Pantone для вовни й шовку.

Плетення й візерунок

Майстри-ткачі виготовляють килими за матрицею, що була заздалегідь розроблена дизайнерами. На сам процес ткання килима ручної роботи йде доволі багато часу: від декількох місяців до кількох років. Невеликі за розміром килими може створити один майстер, а от великими килимами працює ціла команда ткачів. У середньому, один ткач створює 4-5 метрів квадратних килима за місць.

Кількість вузликів у килимі на один квадратний метр залежить від щільності килима й складності малюнка. Чим тонші лінії малюнка, тим більша кількість вузликів на квадратний метр вийде в килимі.

У вовняному килимі середньої щільності кількість вузликів складає близько 350 тис на квадратний метр, а шовковий килим може мати до 1 млн вузликів.

Килим із вовни з шовком

Зараз у світі існує кілька видів килимових вузлів – перські, тибетські, непальські, турецькі, берберські – проте всі вони плетуться людськими руками…

На спеціальний верстат натягнуті нитки основи, в які вплітаються кольорові вовняні чи шовкові нитки, за допомогою яких створюють візерунок. Схема візерунка знаходиться перед очами майстра разом із жмутками кольорової пряжі, з якої формується візерунок килима ручної роботи.

Створення й основи, й деталей ескізу – неймовірно складна й кропітка праця. Щоб зав’язати один вузлик, необхідно зробити до семи рухів пальцями рук. Кожна нитка заводиться вручну, а нитка, що залишається, відсікається, а далі заводиться наступна – і так упродовж всього світлового дня.

Упродовж усієї своєї роботи ткачі супроводжують свою працю чарівними народними піснями, вплітаючи їх у візерунки килима разом із різнобарвними вовняними чи шовковими нитками.

Здебільшого, у світі тчуть килими жінки, проте в кашмірських горах шовкові килими виготовляють виключно чоловіки, а в Джайпурі та Варанасі килими виготовляють і чоловіки, й жінки. Інколи над килимом працює ціла родина.

Миття килимів

Надзвичайно важливим етапом виготовлення килимів є процес миття килимів. Після того, як килим витканий, його кілька разів промивають, щоб вимити залишки пилу, що накопичився за кілька місяців його виготовлення, та надати йому додаткового блиску й сяяння. Зазвичай використовують традиційний спосіб промивання за допомогою великої кількості води й слабкого мильного розчину без додавання хімічних засобів чищення.

Високоякісні матеріали, з яких виготовлено килим, дозволяє проступити природному блиску без будь-яких додаткових засобів.

Сушка килимів

Чисті й промиті килими сушать під прямими променями яскравого індійського сонця. Часто можна побачити, як килими сохнуть під прямим сонячним промінням на дахах будинків ткачів, де їх розправляють і розтягують, щоб надати правильної форми. При цьому сезон мусонних дощів може відтермінувати на кілька тижнів процес сушки килимів.

Завершення робіт із виготовлення килима

Остаточний вигляд килим набуває після ручної прострижки й карвінгу, вирівнювання й обробки бахроми. Деякі килими проходять процес оксидування й за потреби «застарювання» й набуття вінтажного вигляду.

Простригання потребує особливо філігранної майстерності, щоб не порушити вже виплетений візерунок, який творився кілька місяців.

Після всього цього килим можна відправляти замовникам, на виставку чи на склад готової продукції.

Колекція килимів "Раджастан"

Килим ручної роботи – це не тільки справжній витвір мистецтва, що демонструє високий рівень таланту, майстерності, фантазії, наполегливості та смаку, – це ще й можливість відчути спеку індійського сонця, почути мелодію ситара й сопілки, пісню ткачів. Шовковий, вовняний килим передає незворушне мовчання Гімалаїв, тепло людських рук, що його створили, усіх тих, хто пряв пражу, , хто фарбував пряжу в кольори неба й землі, хто вузлик за вузликом його ткав, поєднуючи минуле й майбутнє в один візерунок, щоб нагадати, що життя минуще, а краса вічне.